Відповідно до вимог державного стандарту існують наступні методи визначення морозостійкості:
- базові – перший (для усіх видів бетонів, крім бетонів дорожніх і аеродромних покрить) і другий (для бетонів дорожніх і аеродромних покрить);
- прискорені при багаторазовому заморожуванні і відтаванні (другій і третій);
- прискорені при однократному заморожуванні – четвертий дилатометричний і п'ятий структурно-механічний.
Умови встановлення морозостійкості залежно від методу випробувань і виду бетону приймають за табл. 1.
Морозостійкість бетону визначають у проектному віці при досягненні ним міцності на стиск, яка відповідає його класу за міцністю.
Зразки виготовляють і випробують серіями.
Контрольні зразки бетону перед випробуванням на міцність, а основні зразки перед заморожуванням насичують водою (розчином солі) з температурою (18±2)°С.
Кількість та розміри зразків бетону, які піддаються випробуванням залежно від методу визначення морозостійкості приймають за табл. 2.
Таблиця 1
Умови випробувань бетону для визначення морозостійкості
* При визначенні морозостійкості бетонів дорожніх і аеродромних покриттів четвертим методом слід встановити кореляцію з другим базовим методом.
Таблиця 2
Кількість та розміри зразків для визначення морозостійкості
Для встановлення морозостійкості за базовим (першим) методом зразки випробовують за режимом, вказаним в табл. 3.
Таблиця 3
Режим випробувань за базовим (першим) методом
Для встановлення морозостійкості за базовим (першим) методом зразки випробовують за режимом, вказаним в табл. 4.
Таблиця 4
Режим випробувань за базовим (першим) методом
Марку бетону за морозостійкістю приймають такою, що відповідає необхідній, якщо середнє значення міцності на стиск основних зразків після встановленого для даної марки числа циклів поперемінного заморожування і відтавання зменшилось не більше ніж на 5% у порівнянні із середньою міцністю на стиск контрольних зразків.
Для серії зразків бетону дорожніх і аеродромних покриттів додатково визначають масу основних зразків. Втрата маси основних зразків після визначеного числа циклів випробувань не повинна перевищувати 3%.
Зменшення міцності на стиск основних зразків у порівнянні із середньою міцністю контрольних зразків легкого бетону з маркою за морозостійкістю F50 і менше не повинне перевищувати 15%.
Для визначення морозостійкості за прискореним дилатометричним (четвертим) методом при однократному заморожуванні використовують диференціальний об’ємний дилатометр у комплекті зі стандартними зразками.
Стандартний зразок – зразок, виготовлений з того ж матеріалу, що і дилатометр, який повинен мати однакову форму і розміри з бетонними зразками. Марку бетону за морозостійкістю F визначають за максимальною відносною різницею об’ємної деформації при заморожуванні насичених бетонних і стандартних зразків.
Прискорений структурно-механічний (п’ятий) метод визначення морозостійкості бетону поширюється на важкі і легкі бетони, окрім бетонів дорожніх і аеродромних покриттів, і застосовується при підборі і коригуванні складу бетону лабораторіями підприємств будіндустрії. Для зразків бетону визначають пористість і міцність після однократного заморожування протягом 5 год. при температурі мінус (18±2)°С. Морозостійкість бетону визначають за відповідними формулами, які зв’язують морозостійкість з показниками пористості і міцності бетону.